Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровська обласна  державна адміністрація

Департамент освіти і науки

Комунальний заклад

«Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Кафедра управління загальноосвітніми навчальними закладами

Відділ креативної освіти та інноваційного менеджменту

ВИПУСКНА ТВОРЧА РОБОТА

Інноваційна модель розвитку освіти – школа культури життєвого самовизначення

Слухач групи  Дядюк Тетяна Миколаївна,

директор КЗ Шевченківська СЗШ,

Дніпропетровського району,         

Дніпропетровської області

Термін проходження очної сесії :

10.09-15.09.2012 року

Захист: 13.02.2013 року

Дніпропетровськ – 2013

 «Сталий розвиток» – це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить під загрозу можливості наступних поколінь    задовольняти свої потреби».

«Наше спільне майбутнє», звіт     Комісії ООНпід керівництвом Гро Харлем Брутланд, 1987 р.

    Сьогодення вимагає від нас підготовки конкурентоспроможних випускників, адаптованих до швидкозмінних вимог суспільства, особистості, котра оволодіває певною системою цінностей, людини з високими розумовими здібностями. Сучасна молода людина об’єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.

Національна доктрина розвитку освіти наголошує, що головною  метою української освіти є створення умов і рівних можливостей для особистісного розвитку здобуття якісної освіти і творчої самореалізації кожного громадянина України, формування покоління, здатного навчатися упродовж життя.

   Освіта сьогодні покликана займатися особливим духовним творенням - готувати нову людину – громадянина України, якому притаманні такі риси, як національна самоповага і патріотизм, гуманність і добропорядність, компетентність і волелюбність, який високо цінує ідеали демократії, свободи, справедливості. Школа майбутнього має створити умови для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості, коли дитина може проявити не лише інтелектуальну компетентність, але й компетентність соціальну.

Учень - центральна фігура. Роль учителя - вибудувати разом з учнем, знаючи його можливості, його стартовий рівень, зону найближчого розвитку, його особистісну освітню траєкторію, навчально-пізнавальну діяльність; наступність між усіма ступенями навчання на рівні методології, змісту і методики, психологічної комфортності, що припускає зняття всіх факторів навчального процесу, створення у школі, і на уроці атмосфери, що розкриває творчий потенціал школяра, якість навченості дитини, максимальний орієнтир на творчий початок у навчальній діяльності учня.

В Концепції Державної цільової соціальної програми визначені основні завдання новітнього закладу: «Випускник школи повинен володіти комплексом різноманітних знань, навичок і різноманітних якостей, що дадуть йому змогу стати висококваліфікованим фахівцем, самостійно приймати рішення, бути ініціативним, брати на себе відповідальність та ефективно взаємодіяти з оточенням».

Розуміючи ці вимоги, педагоги навчальних закладів оновлюють зміст, форми і методи навчально-виховного процесу, ставлячи метою формування високоінтелектуальної, духовно багатої особистості, якій притаманні почуття незалежності, національної самосвідомості, власної гідності, бажання працювати задля розквіту держави.

Школа – мікромодель будь-якого суспільства, а значить від неї залежить , якою буде Україна третього тисячоліття. Адже змінилося і соціальне замовлення для освітньої галузі, і зараз уже не потрібна освіта на все життя, а краще – освіта через усе життя. Школа як виховна система має стати адаптованою, такою, що може пристосуватися до кожної дитини, може дати кожному можливість реалізації власного освітнього шляху одержання освіти.

Сталий розвиток суспільства- це сучасна концепція, що грунтується на принципах взаємодії суспільства і природи та передбачає гармонізацію економічного й соціального розвитку та збереження довкілля.

Дві найважливіші ідеї, підпорядковані сталому розвитку:

1. Розв'язання економічних, соціальних та екологічних проблем і досягнення рівноваги між ними для забезпечення якісного рівня життя людини;
2. Впровадження зобов'язань нинішнього покоління, які гарантують таке збереження природних, соціальних та економічних ресурсів, щоб рівень добробуту наступних поколінь лишався не нижчим за сучасний.

Головні принципи сталого розвитку:

• принцип «задоволення потреб» – на перший план висуваються потреби найбідніших прошарків населення;

• принцип «встановлення обмежень»: на розвиток людства та стан технологій накладаються обмеження задля збереження довкілля.

Сталий розвиток передбачає ощадливе ставлення до довкілля, ко-

ли люди братимуть від природи лише необхідне для їхнього життя,

обов'язково зважаючи на те, чи зможе природа відновити даний ресурс

Ключове завдання сталого розвитку:

• забезпечення випереджаючого розв'язання проблем соціаль-

ного та духовного розвитку.

Випереджаюча освіта:

5. освіта для сталого розвитку охоплює екологічну, економічну та соціальну проблематику навчання та виховання під кутом зору формування нової системи ціннісних орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом.        

5. Освіта для сталого розвитку базується на фундаментальному припущенні, що людство має радикально змінити сучасний хід економічного, екологічного і соціального розвитку для забезпечення здорового та якісного  життя нинішніх та майбутніх поколінь.

5. освіта повинна формувати цінності, ставлення людини до себе та довкілля, стиль життя, активну життєву позицію – тобто все, що необхідне для забезпечення сталого майбутнього.

Проект школи культури життєвого самовизначення

    Проект школи сталого розвитку – школа культури життєвого самовизначення. Навчитися жити означає виробити свою позицію в житті, світогляд, гідне ставлення до себе й інших, поставити перед собою завдання і діяти згідно з ними. Кульмінаційним моментом творчих пошуків особистості є її життєвий вибір, тобто розв’язання кардинальних проблем власного життя. Нова школа вчить, як дитині краще скласти свою життєву програму (самопрограмування), як пізнати себе (самопізнання), як справедливо оцінювати себе (самооцінка), як бачити світ таким, яким його бачать інші (пізнання світу),як визначити життєве кредо, мету життя, як робити самоаналіз (рефлексія) і, звичайно, як панувати та організовувати діяльність, щоб досягнути поставленої мети.

Нова школа створює учням сприятливі умови для розвитку їхніх здібностей, збереження себе як особистості, допомагає адаптуватися до змін у навколишньому середовищі, розвиває інтерес і готовність осмислювати проблеми. Школа прагне виховати в учня установку особистості на самоосвіту, самовиховання, творчу діяльність, розвиває критичне мислення, гуманне ставлення до людей і до природи. Особливого значення в освоєнні образу світу належить рефлексії, яка дає змогу вихованцеві формувати свої думки, емоційний стан, свої дії. Нова школа плекає образ людини, відкриває перед дитиною скарби не лише української, а й світової культури, духовності. Вона допомагає підростаючому поколінню оволодіти цінностями та ідеалами, на основі яких розв’язуються життєві проблеми: хто Я? Для чого прийшов у цей світ? Яке має місце в ньому? Який смисл мого життя? На основі яких цінностей я звик обирати життєвий шлях, визначати мету своєї діяльності? Головне – не здобуття різноманітних знань, а їх смисл та мета.

         Школа ХХІ століття – це передусім полікультурне виховання, школа самовизначення й самореалізації особистості. Альфою і омегою оцінки діяльності майбутньої школи є рівень оволодіння кожним випускником базовою культурою, а не лише певною інформацією.

Яка роль належить людині у сталому розвитку суспільства?

Людина – це джерело й водночас головна рушійна сила розвитку суспільства. Розвиток людини, створення умов для реалізації її інтелектуального та творчого потенціалу є основою сталого розвитку суспільства.

Структурно – функціональна модель школи

Які фактори вплинули на вибір даної модеді?

По-перше, моніторинг освітніх запитів і професійних інтересів учнів за такими критеріями: індивідуальні освітні запити, професійні інтереси, індивідуальні досягнення учнів з навчальних предметів, результативність участі у предметних олімпіадах різного рівня, подальше навчання у ВНЗ, подальша професійна діяльність. Отримані результати дають можливість визначитися.

По-друге, визначення кадрових можливостей школи – наскільки педагогічний колектив може працювати на конструктивному і творчому рівнях, забезпечувати належний рівень викладання предметів.

По-третє, визначення можливостей навколишнього соціального середовища та вплив його на життєдіяльність школи.

По-четверте, визначення можливостей матеріально-технічної бази школи і знаходження шляхів її покращення.

Основні завдання школи в галузі сталого розвитку полягають у:

• подальшому вдосконаленні базової освіти;

• переорієнтації освіти на реалізацію сталого розвитку;

• підвищенні поінформованості суспільства про стан довкілля та

усвідомленні власної ролі кожного члена суспільства щодо мож-

ливостей з його вдосконалення;

• усвідомленні широкою громадськістю принципів і перспектив

реалізації сталого розвитку;

• практичній підготовці й перепідготовці фахівців у галузі сталого

управління територіями, ресурсами, галузями господарства.

    Негативний екологічний вплив розглядається як результат нераціонального використання природних ресурсів. Позитивною екологічна ситуація може стати лише за сприяння населення, яке має докладати зусиль для створення надійного соціально-економічного становища. Саме тому в освіті для сталого розвитку переплітаються економічні, соціальні й екологічні аспекти. У ширшому контексті важливими компонентами освіти для сталого розвитку є етика та справедливість.

Загальна мета школи для сталого розвитку - компетентність людей, які сприяють процесу сталого розвитку. Освіта для сталого розвитку має ґрунтуватися на комплексному підході до проблем соціального, економічного й екологічного розвитку, а інформування має розглядатися як процес, що доповнює освіту.

Для впровадження освіти для сталого розвитку слід:

- створити нормативно-правову базу, що охоплює всі аспекти ста-

лості на усіх рівнях освіти;

- підвищити рівень компетентності працівників системи освіти, аби

включити проблеми сталого розвитку до навчального процесу;

- надати можливість особам, які навчаються, відповідати самим за

процес власного навчання;

- забезпечити рівність доступу усіх членів суспільства до освіти

Для досягнення ефективності освіти для сталого розвитку необхідно:

• розглядати її у двох аспектах:

а) інтегрування освіти для сталого розвитку в навчальні дисципліни, програми і курси;

б) організації окремих курсів і програм із сталого розвитку;

• поширювати позитивний досвід в освіті, що сприятиме змінам у

поведінці на користь сталості;

• зміцнювати співробітництво і партнерство педагогів з іншими

учасниками процесу;

• сприяти розумінню суті глобальних, національних і місцевих

екологічних проблем з акцентом на їх соціально-економічні

наслідки;

• впроваджувати нові підходи в навчанні: дискусії, круглі столи,

заохочувати самоосвіту.

Процес освіти для сталого розвитку- триває протягом усього життя і включає усі рівні та категорії освіти та навчання.

Головними інструментами з впровадження освіти для сталого

 розвитку є:

діалог: налагодження взаєморозуміння та постійного діалогу між владою, неурядовими організаціями, бізнесовими структурами, різними групами населення, окремими особами;

навчання: розвиток нових знань, навичок та вмінь для заохочення практики сталості в сфері бізнесу, економіки, в цілому у повсякденному житті;

інформування: доступ до інформації з питань сталого розвитку та стану довкілля, інформування про здобутки в справі впровадження сталого розвитку;

маркетинг: зміни в поведінці кожної людини на користь сталості при виборі рішення, оцінюючи вигоди та затрати.

Зміст освіти у школі для сталого розвитку?

Складовими змісту освіти для сталого розвитку є:

• якість життя, соціальна справедливість та рівноправність;

• збереження різноманіття: культурного, соціального та біологічного;

• розвиток в межах відтворення екосистем;

• взаємозв'язок: у суспільстві, економіці та довкіллі;

• усвідомлення відповідальності перед майбутніми поколіннями;

• громадянська позиція, права та обов'язки громадян;

• потреби та права майбутніх поколінь на довкілля.

Екологічна освіта була передумовою виникнення освіти для сталого розвитку та стала її базою. Зараз освіта для сталого розвитку охопила всі сфери діяльності людини і уособлює значно ширше поняття, ніж екологічна освіта.

Яким чином враховуються досягнення екологічної освіти при

впровадженні освіти для сталого розвитку?

Нині існує два підходи до врахування екологічної освіти в процесі

впровадження освіти для сталого розвитку:

а) трансформування екологічної освіти в освіту для сталого розвитку, її поширення на досі не властиві галузі. Головними впроваджувальними інституціями є спільні установи екологічного та освітнього спрямування;

б) створення нової структури на державному рівні, яка безпосередньо виконує функції з освіти для сталого розвитку. В цьому випадку спостерігається паралельне існування екологічної освіти й освіти для сталого розвитку з обов'язковою координацією їх дій.

Пріоритети екологічної освіти

Екологічна освіта була передумовою виникнення освіти для сталого розвитку та стала її підґрунтям.

Пріоритетами екологічної освіти є:

• «екологізація» навчального процесу, обов'язкове опанування основ екологічних знань на усіх етапах навчання у дошкільній, шкільній, позашкільній освіті;

• використання формальної та неформальної екологічної освіти, впровадження екологічної освіти протягом усього життя людини.

Які головні завдання екологічної освіти в школі?

У школі культури життєвого самовизначення має формуватися розуміння основних принципів раціонального використання природних ресурсів, усвідомлення необхідності дотримання принципів сталості. На практиці слід включати основи екологічних знань у програми з викладання біології, географії, хімії, основ безпеки життєдіяльності.

Заходами з екологічної освіти в школі є:

• організація конкурсів та олімпіад з питань охорони довкілля6

• залучення школярів до виконання місцевих та регіональних

досліджень стану довкілля, включаючи проблеми безпечної

питної води, санітарії, харчових продуктів;

• забезпечення вчителів спеціальною методичною літературою з

екологічних питань

Головні завдання економічної освіти в школі- націлити вихованців на оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних — природо-, енерго- і матеріало-зберігаючих технологій

Головні завдання соціальної складової освіти в школі -  орієнтація на людину і спрямована на збереження стабільності соціальних і культурних систем, в тому числі, на скорочення числа руйнівних конфліктів між людьми. Важливим аспектом цього підходу є справедливий розподіл благ, збереження культурного капіталу. Спираючись на розширення варіантів вибору людини як головну цінність, концепція сталого розвитку передбачає, що людина повинна брати участь у процесах, які формують сферу його життєдіяльності, сприяти прийняттю і реалізації рішень, контролювати їх виконання.

У школі культури життєвого самовизначення  прагнемо до:

& розвитку особистості кожного учня як індивідуальності;

& створення єдиного освітнього простору дозволить навчати будь-яку дитину відповідно до її психолого-фізіологічних особливостей;

& створення стійкої мотивації до навчання як життєво важливого виду діяльності;

& виховання моральних якостей;

 & розвитку творчого мислення, необхідного для пізнання практичної діяльності, орієнтації в навколишньому світі.

 Школа культури життєвого самовизначення має формувати ключові компетентності, які сприяють розвитку особистості та її повноцінній реалізації в сучасному житті, а саме:

@ робити вибір з позицій доброчинства;

@ давати моральну оцінку вчинкам, співвідносити їх із моральними нормами;

 @ успішно взаємодіяти з іншими;

 @складати особисті проекти і здійснювати їх;

@управляти собою, своїми вчинками, здійснювати самоконтроль;

@бути гнучким і мобільним у спілкуванні, упереджувати та вирішувати конфлікти, вміти досягати компромісу;

@розвивати комунікативні здібності.

Мета школа культури життєвого самовизначення  задовольнити потреби:

 Ø учня у формуванні пізнавальних і ціннісних основ особистісного і професійного самовизначення, еколого- економічної орієнтації особистості;

Ø забезпечення умов для морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку;

Ø суспільства – виховання громадянина демократичної держави України, здатного до ефективної життєдіяльності у ХХІ столітті.

Основні завдання школи  культури життєвого самовизначення:

• виховання різнобічної та гармонійно розвинутої, національно свідомої високоосвіченої, життєво компетентної, творчої особистості, здатної до саморозвитку та самовдосконалення, готової до життя і праці в інформаційному суспільстві;
• удосконалення змісту та поліпшення якості освіти;
• розроблення, апробація та виконання інноваційних навчальних планів, програм, запровадження сучасних курсів за вибором, факультативів тощо;
• проведення відповідних моніторингових досліджень якості освіти та особистісного розвитку учнів, запровадження рейтингової системи оцінювання їх навчальних досягнень;
• розроблення та реалізація інноваційних моделей новітніх навчальних закладів з високим рівнем якості освіти, новітнім навчально-методичним та інформаційним забезпеченням, потужним кадровим потенціалом.

Школа культури життєвого самовизначення має містити всі види навчальних, виховних і розвивальних структур, які можуть професійно забезпечити розвиток обдаровань і талантів дітей: академічного, соціального, художнього, технічного, спортивного.

Зміст навчання. Учень матиме можливість самостійно впливати на зміст власного навчання відповідно до індивідуальних інтересів і потреб. Формуванню в учнів початкової школи цілісного упорядкованого образу світу сприятиме інтегрований зміст навчання. В 5 – 11  класах зміст навчання також інтегрований. Діти вибиратимуть різні освітні міжпредметні напрями, предмети для поглибленого навчання, а в старших класах – освітні профілі. Це сприятиме кращій підготовці до вищої освіти та професійної реалізації.

Форми методи і навчання. Використання форм та методів навчання, які даватимуть дитині шлях до самостійного здобуття знань – дослідження, моделювання, проектна робота. Школа навчатиме дітей уміння шукати інформацію самостійно. Формуватиме вміння вчитися постійно, що є важливим, оскільки, після закінчення навчального закладу випускники житимуть і працюватимуть в суспільстві знань та інноваційному просторі. Застосовуватимуться різні види кооперативного навчання, щоб діти вчилися працювати в команді на кінцевий результат, опановували мистецтво взаємовідносин.

Структура школи. Заклад має 1 – 11  класи для учнів віком від 6 до 17 (18) років.

Ø І ступінь – початкова школа з деякою варіативністю навчання- класи, в яких вивчаються модулі «Життя і здоров’я», «Бережімо світ довкола і в собі»;

Ø ІІ ступінь – базова загальна середня школа- класи, в яких вивчаються модулі «Бережімо світ довкола і в собі», «Екологічна варта», «Майбутнє нашої країни- в нас»;

 Ø ІІІ ступінь – повна загальна середня школа (профільна освіта)- класи, в яких вивчаються модулі «Екологічна варта», «Майбутнє нашої країни- в нас», «Не руйнуй своє життя».

Основні завдання навчально-виховного процесу школи культури життєвого самовизначення:

5. Розробка шкільного проекту «Інноваційні модульні технології навчання як запорука якісної освіти».

5. Реалізувати базовий, допрофільний компоненти навчання з наданням можливості вільного вибору напрямів варіативного компонента з правом переходу від одного додаткового курсу до іншого.
5. Здійснювати профільне навчання, що забезпечуватиме наступно-перспективні зв’язки між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Управління школою культури життєвого самовизначення. Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

Ø педагогічна рада;

 Ø загальні збори;

Ø рада школи;

Ø піклувальна рада;

Ø освітні менеджери закладу (заступники директора з НВР та ВР);

Ø атестаційна комісія;

Ø загальношкільний батьківський комітет;

Ø учнівське самоврядування.

Управлінська діяльність закладу базується на основах демократичного стилю управління. Фінансово-господарська діяльність. Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного бюджету. передбаченим нормативним фінансуванням закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності. Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільні благодійні внески. Розподіл коштів добровільних внесків відбувається з фактичним їх надходженням.

Зміцнення матеріально-технічної бази школи:

Ø створення інформаційного центру, медіа простору;

Ø створення WEB – сайту Internet;

Ø створення нових навчальних кабінетів;

Ø поповнення існуючих кабінетів навчально-наочними посібниками, додатковою літературою, періодикою;

Ø організація вироблення саморобних навчальних посібників;

 Ø придбанням комп’ютерної техніки, технічних засобів навчання;

Ø поповнення бібліотечного комплексу.

Мета та завдання модулів школи культури життєвого самовизначення:

 Ø Забезпечення умов для індивідуального розвитку, урахування особистих досягнень учнів.

Ø Стимулювання їхньої творчої активності, найбільш повної самореалізації в різних видах виховної діяльності.

 Ø Реалізація їхніх нахилів та інтересів через насичене виховне середовище закладу.

 Ø Створення в закладі цілісної системи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

 Ø Виявлення та розвиток серед учнів закладу інтелектуально здібних та творчо обдарованих.

Ø Формування у учнів пізнавальних і ціннісних основ особистісного і професійного самовизначення.

Ø Забезпечення умов для морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку.

Ø Виховання громадянина демократичної держави України, здатного до ефективної життєдіяльності у ХХІ столітті.

 Проект «Школа розвитку особистості» 
Мета проекту:

забезпечення ефективної діяльності загальноосвітнього закладу, з метою створення сприятливих умов для організації навчально-виховного процесу.

Формування системи виявлення обдарованої молоді,

Впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес.

Досягти цієї мети можна через реалізацію таких модулів:

& Модуль «Школа здоров’я».

& Модуль «Атестат для кожного».

& Модуль «Індивідуальна освіта».

& Модуль «Обдарована дитина».

& Модуль «Особлива дитина»

& Модуль «Трикутник».

 & Модуль «Інноваційний простір».

Проект «Школа - родина»

Мета проекту.

Ø Стимулювати інтерес до історії свого роду, сім’ї.

 Ø Формувати почуття духовної єдності поколінь та обов’язків перед ними.

Ø Виховувати любов і повагу до старшого покоління, рідної землі, традицій народу.

 Ø Усвідомлювати себе громадянином України.

Актуальність проекту:

«Дитина - дзеркало родини, як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота батька і матері.» В. Сухомлинський

Сім'я, родина — один із головних виховних інститутів, значення якого у формуванні особистості дитини важко переоцінити. Саме родина вводить людину в світ соціальних стосунків. Вона є тією вічною цінністю, що створює порівняно незалежне від соціальних катаклізмів середовище, атмосферу психологічної захищеності. Вона допомагає долати життєві випробовування, дає реальну підтримку, вселяє віру у власні сили і краще майбутнє. Значний діапазон дії сім'ї робить її одним із найпотужніших засобів сучасного процесу виховання.

 Школа покликана керувати родиною. Це керівництво обумовлене роллю вчителя як представника державного виховання, наявністю в нього професійної підготовки. Він є посередником між школою, з одного боку, і життям і наукою — з другого. Зміст школи-родини. Розкриття змісту освіти школи-родини полягає у: — навчанні та вихованні підростаючого покоління на засадах національної історії, духовній та матеріальній культурі, мистецтві; — родинно-національних та соціально-побутових традиціях; — сприянні піднесенню на якісно новий рівень роботи педагогічного колективу школи з батьками; — підвищенні авторитету і ролі сім'ї у вихованні і соціалізації дітей та підлітків, формуванні сучасної педагогічної культури батьків на основі національних традицій і досягнень світової педагогіки; — реалізації ідеї особистісно-зорієнтованої педагогіки, підвищенні якості навчально-виховного процесу; — гармонії співпраці педагогічного проекту "Трикутник” " учні — учителі — батьки”.

Досягти цієї мети можна через реалізацію таких модулів:

& Твоя родина, як зірка єдина, - твій порятунок, надійний причал.

 & Тато, мама і я – спортивна сім’я.

& Дитяча творчість.

& Вічні цінності очима дитини.

 & Українські традиції початкової школи.

Проект «Школа ґречності»

Мета проекту.

Ø Виховання у учнів високих моральних та інтелектуальних цінностей.

Ø Виховання свідомих громадян нашої держави.

Ø Виховувати прагнення до саморозвитку.

 Досягти цієї мети можна через реалізацію таких модулів:

& Прагнімо вершин добра.

& Спілкуймося з відкритими серцями.

& Бережімо світ довкола і в собі.

& Екологічна варта.

 Модуль

Прагнімо вершин добра.

Мета: виховувати почуття справедливості, великодушності, доброти. Вчити дружити, інформувати про важливість самовдосконалення як одного із засобів наближення до морального ідеалу, про цінність людського життя, про появи людської краси та вчинки людей. Залучати школярів до активної діяльності, сприяти прояву творчих здібностей, створювати умови для самореалізації учнів, виховувати прагнення до саморозвитку.

Модуль

Спілкуємося з відкритими серцями.

 Мета: виховувати почуття поваги до себе та оточуючих, розвивати моральні риси такі як ввічливість, правдивість, чемність, вихованість, ґречність, толерантність, духовність особистості, залучати учнів до активної діяльності, сприяти розвитку творчих здібностей.

Модуль

 Бережімо світ – довкола і в собі.

Мета: виховувати в учнів почуття єдності з природою, відповідальності за її стан збереження, створювати умови для розвитку екологічної спрямованості у формуванні особистості, залучати учнів до активної суспільної діяльності, спрямованої на захист оточуючого середовища. Виховувати в учнів відчуття краси природи, її неповторність. Сприяти розвитку екологічної стежини для учнівського колективу, відповідальне ставлення до власного здоров’я..

Модуль

"Екологічна варта” 
Мета: – створити систему екологічної освіти і виховання дітей та підлітків; – формувати в школярів повагу до природи як пріоритетної загальнолюдської цінності; – створювати умови для проведення змістовної екологічної роботи.

Проект «Школа зрілості»

Мета проекту.

Ø Виховання нового покоління, від якого залежатиме доля всієї цивілізації.

Ø Формування гуманності, чесності, правдивості, дисциплінованості, почуття відповідальності, власної гідності.

Ø Виховання патріотизму, любові до Батьківщини.

Ø Оволодіння загальнолюдськими нормами життєдіяльності.

Досягти цієї мети можна через реалізацію таких модулів:

& Модуль «Мій край – моя історія жива».

& Модуль «Право і діти».

& Модуль «Майбутнє нашої країни – в нас».

& Модуль «Не руйнуй своє життя».

& Модуль «Сім’я – острів любові».

& Модуль «Школа спілкування».

Модуль «Мій край – моя історія жива»

Мета: досліджувати та вивчати рідний край, його історію, природу, мистецтво; виховувати любов до своєї Батьківщини, гордість за неї, відповідальність за її долю.

Модуль "Право і діти” 
Мета: – сформувати особистість якій притаманне усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовністю до компетентної участі в житті суспільства; – сприяти визнанню й забезпеченню у реальному житті прав людини як найвищої гуманістичної цінності; – підвищувати правову культуру та знання неповнолітніх; – створити систему попередження правопорушень і злочинності серед неповнолітніх, запобігання дитячій бездоглядності.

Модуль «Школа спілкування»

 Мета: розвивати уміння сутнісно, повно, реалістично мислити, навички побудови продуктивного спілкування, здатність максимально ефективно та економно використовувати часові, психологічні та інтелектуальні ресурси, створювати умови для актуалізації потенціалу та посилення особистості учнів, надавати різнобічну психологічну допомогу.

Модуль « Майбутнє нашої країни – в нас»

Мета: виховання різнобічної та гармонійно розвинутої особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення, готової до життя і праці в сучасному суспільстві, готової до самостійного життя, надання допомоги учням у свідомому виборі професії.

Модуль «Не руйнуй своє життя»

Мета: проводити профілактичну роботу щодо вживання алкоголю, тютюну, наркотиків, порушення режиму дня та харчування, сприяти залученню до здорового способу життя якомога більшої кількості учнів.

Модуль «Сім’я – острів любові»

 Мета: сприяти проведенню профілактичної роботи щодо раннього статевого життя та абортів, виховувати культуру особистих відносин та сімейного життя.

Очікувані результати.

 Випускник закладу - це духовно розвинена особистість з високими моральними якостями, підготовлена до повноцінної життєдіяльності, має ґрунтовні знання, соціально активна, творчо спрямована, здатна до самовизначення і самореалізації.

Ø Позитивна динаміка якості освіти .

Ø Інтеграція учнів у соціокультурний простір.

Ø Позитивна динаміка в рівнях компетентностей учнів.

Ø Запровадження системи громадсько-професійного партнерства.

Ø Створення умов для реалізації творчого потенціалу учнів, спрямованих на їх духовне та фізичне самовдосконалення засобами виховання.

Ø Забезпечення сприятливих для здоров’я умов праці, навчання, високого рівня працездатності, активної життєвої позиції.

Ø Створення сприятливої позитивної атмосфери колективного пошуку моделі виховної роботи.

Ø Втілення інноваційних новітніх технологій в навчально-виховний процес.

Ø Розвиток якісно високого рівня світоглядних переконань.

 Ø Формування духовного потенціалу особистості.

 Ø Утвердження здорового способу життя.

Ø Освоєння методів діагностики.

 «Школа культури  життєвого самовизначення» – шкільний будинок, який об’єднує всіх у єдине багатство. Тут вчать дружити і любити. Кожен захищений.

 Шкільний будинок – це кузня знань, умінь міркувати в умовах краси, гри, фантазії, творчості.

 Школа культури життєвого самовизначення – це майстерня, де виховують за допомогою духовних багатств народної культури і народних традицій, моральних цінностей, прищеплення дитині всього кращого, що накопичено народом і іншими народами.

Це пошук нового сенсу життя і нових форм життя, ідеалу добра, любові і правди, краси. У «школі майбутнього» вчаться робити те, що хочеться. Вчаться бути творцями.

У ній створено умови, щоб кожен міг знайти справу до душі. І найвища творчість – розкриття та реалізація кожним учням своїх потенціальних можливостей.

Управління – це процес впливу на систему з метою переведення її в якісно новий стан. Але у режим пошуку та розвитку переходять спочатку люди, а вже потім школа як система. Якщо є мета, а за нею ніхто не йде, то про управління не йде мова. Тільки люди, об’єднані в команди, стаючи співавторами цілей, здатні втілити плани в реальність.

Головне в діяльності директора закладу – людина. Директор об’єднує всіх членів колективу, допомагає лідерам розкритися, а середнякам – підтягнутися до їхнього рівня, вселяє вчителям віру у власні сили, створює ситуацію успіху, зацікавлює новими ідеями, створює умови для розвитку творчого потенціалу вчителя.

Модель науково-методичного забезпечення управління процесами підвищення професійної майстерності вчителів та розвитку інтелектуальної творчості учнів

Критерії здорового колективу, з яким можна розпочинати роботу в школі культури життєвого самовизначення:

1.  Школа культури життєвого самовизначення – це відкрита організація, де адміністрація враховує думки професіоналів, надає можливість самостійно їм діяти; де вчитель  демонструє високий ступінь колегіальності, професійне ставлення до справи, постійно працює над собою; де створено позитивне мотиваційне середовище, в якому існують чіткі, професійно виправдані правила взаємоспілкування і в якому зміни зустрічають не зухвалим невдоволенням, а з підтримкою.
2. Це школа розвитку особистості, в якій взаємовідносини мають суб’єкт – суб’єктивний характер, а стиль взаємодій учителя з учнем – відкритий, діалогічний, демократичний. Головне гасло педагога – не зашкодь (а не роби, як я).

Функції вчителя – не носій інформації, хранитель норм та традицій, пропагандист знань, а організатор, консультант, керуючий пошуковою роботою учнів.

Звідси і інші функції учня – активність, наявність мотиву до само досконалості й інтересу до навчальної діяльності.

3. Це школа не тільки традиційних, але й інтерактивних методик та інноваційних технологій, які відкривають можливість застосовувати під час навчально-виховного процесу проблемні, пошукові, евристичні, дослідницькі методи навчання, застосовувати формулу навчання – проблемна діяльність – рефлексія – досягнення.

У школі культури життєвого самовизначення керівник закладу виконує роль менеджера, стиль його керування – організаційно-колегіальний. Основою управлінської діяльності керівника є системний підхід, але пропоную впроваджувати і компетентнісний та акмеологічний підходи.

Компетентнісний підхід передбачає здатність всіх учасників навчально-виховного процесу професійно жити і творити. Така система має 3 рівні:

• Соціальна компетентність, тобто здатність бути громадянином, жити серед людей, бути комунікабельним;
• Мотиваційний рівень, тобто бажання вчитися, вміння ставити цілі, проявляти волю і йти вперед, при цьому важливим є підтримка вчителя адміністрацією чи учня вчителем, віра в свої власні сили, вміння критично оцінити свою діяльність;
• Рівень формування та розвитку знань, умінь і навичок, здатність їх практичного використання.

 Акмеологічний підхід – вміння досягати висот кожним учасником

 навчально-виховного процесу.

Керівник не має права принижувати вчителя чи занижувати його вклад в досягненні загальної мети, він повинен надавати вчителю можливість подолати свої слабкі сторони самостійно.

У своїй управлінській діяльності він керується такими принципами :    прогностичною,

діагностичною,

організаторською,

інформаційно-методичною,

організаційно-комунікативною,

контролюючою.

Основне завдання керівника – сформувати готовність упедагогів до інноваційних пошуків, дати можливість самостійно визначати стратегічні напрямки у розвитку навчально-виховного процесу у школі. Це дає можливість школі мати власний шляз розвитку, своє обличчя.

Стале суспільство – це суспільство, яке зберігається протягом життя багатьох поколінь і характеризується далекоглядністю, гнучкістю і мудрістю, за яких не руйнуються його фізичні та соціальні системи життєзабезпечення.

Література:

1. Гринів Л. С. Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії: Монографія. / Л. С. Гринів — Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. — 240 с.
2. ↑ Шевчук В. Я. Макроекономічні проблеми сталого розвитку / Шевчук В. Я. — К.: Гео-принт, 2006. — 200 с.
3. ↑ Програма дій «Порядок денний на ХХІ століття»: Ухвалена конференцією ООН з на-вколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Саміт «Планета Земля», 1992 р.): Пер. з англ. — 2-ге вид. — К.: Інтелсфера, 2000. — 360 с.
4. ↑ Голубець М. А. Розвиток «сталий» чи «збалансований»? / М. А. Голубець // Українсь-кий географічний журнал. — 2006. — № 2. — С. 66-69.
5. Дорогунцов С., Ральчук О. Сталий розвиток — цивілізаційний діалог природи і культури // Вісн. НАН України. — 2001. — № 10. — С. 17.
6. Воробйов Г.Г. Школа будущего начинается сегодня: Книга для чтения.– М.; Просвещение, 1991.
7. Ільїн О. Стратегія розвитку сучасної школи || Директор школи-2008 -23
8. Горбачик Н. Інноваційна діяльність|| Директор школи – 2007- 42